- зубожілий
- обедне́вший, обедне́лый; обнища́вший, обнища́лый, впа́вший в нищету́; оскуде́вший, оскуде́лый; захуда́лый
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
зубожілий
Смотреть что такое "зубожілий" в других словарях:
зубожілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зубожіти … Український тлумачний словник
зубожілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зубожілість — лості, ж. Стан за знач. зубожілий … Український тлумачний словник
підпанок — нка, ч., заст. 1) Не дуже багатий або збіднілий пан (у 2 знач.). || Той, хто за своїм матеріальним станом наближається до пана, панів. || зневажл. Зубожіла шляхта або неродовиті багатії. 2) Той, хто перебуває на службі у пана (у 1 знач.) (про… … Український тлумачний словник
